Минуле життя Сергія залишилося далеко позаду. Життя, в якому він з друзями влаштовував пікніки на природі, прогулювався парками рідного Миколаєва, ходив у кіно. Він розповідає, що також любить мандрувати, особливо до сусідніх областей. До того, як російська армія розпочала обстрілювати цей регіон, одним із улюблених напрямків Сергія була Одеса.
Сергій, як багато інших, будував плани на майбутнє: “Останнім часом мені вдалося відкласти певну суму грошей на покупку автомобіля. Огляди нових авто — моя улюблена категорія відеороликів на сайті YouTube. Крім того, я хотів влаштувати поїздку до Нідерландів із дружиною та 5-річним сином”. Відповідаючи на наше запитання про довгострокові плани, він насамперед говорить про освіту сина та створення власного бізнесу.
“Посеред ночі мене розбудили звуки вибухів. Це було неймовірно. Переглянувши промову нашого президента, я відразу став збирати речі, насамперед — документи, гроші та все найнеобхідніше.
На сьогоднішній день Сергій із родиною не переїхали. Вони, як і раніше, живуть у Миколаєві. Сергій каже, що вони перебувають у своїй квартирі. Рухатися з місця не має сенсу, адже найбільше та найбезпечніше міське бомбосховище розташоване дуже далеко від них.
Незважаючи на побутові проблеми, які з початком війни посилилися, він каже, що під час доставок та спілкування з людьми, які зайняті своїми звичними справами, йому вдається відволіктися і на якийсь час забути про цю скрутну ситуацію. Але надовго відволіктися неможливо. Кожен житель міста розуміє, що в будь-який момент ситуація може ускладнитися. Невизначеність і невпевненість призводять до постійної напруги.
“Вночі знову лунають вибухи, і ти мимоволі думаєш про те, що буде, якщо у твій район прилетить ракета чи приїдуть танки. Іноді я дивлюся відео в Інтернеті, щоб перемкнутися і хоча б декілька хвилин не думати про війну. Ще дуже допомагають старі комедії”.
Юрій, Сергій, Сергій, Богдан та Олексій. Як і багато інших кур’єрів України ця п’ятірка щодня виходить на вулиці рідних міст, щоб допомогти, доставити їжу та ліки, привезти надію мешканцям квартир і станцій метро, які сьогодні слугують бомбосховищами. Сьогодні ми дізнаємося трохи більше про життя та будні кур’єрів, які постійно бачать своє місто таким, яке воно є, які невсипним оком стежать за всім, що відбувається на його вулицях.